Вирощування саджанців винограду

Вирощування саджанців винограду, своїм досвідом ділиться досвідчений виноградар-аматор.

   ПЕРЕД усіма, хто вирішив вирощувати виноград, завжди постане питання вирощування саджанців. Вирощують їх вегетативним способом. Для цього вкорінюють відрізок лози, який називають черенок. При цьому виноградний кущ зберігає всі ознаки сорту. Розмноження насінням використовують лише в селекції, але таким чином ознаки сорту не зберігаються. Якщо вам потрібні один-два саджанці, то найпростіше виростити їх відводком, прикопавши пагін. Зазвичай досвідчені виноградарі неохоче діляться секретами вирощування саджанців. Але я поділюся із задоволенням.

    Не всі сорти однаково вкорінюються. Одні добре, і виростити з них саджанець простіше. Інші — погано, і без використання спеціальних стимуляторів для утворення коренів їх виростити доволі складно. А відмовитися від вирощування саджанців цих сортів неможливо з тієї причини, що вони мають багато інших позитивних властивостей — високу морозостійкість, витривалість щодо хвороб, гарний товарний вигляд.

   Вирощування саджанців починається iз заготівлі черенків. Заготовляють їx при осінньому обрізуванні кущ|в, після перших заморозків. Головне, щоб лоза добре визріла. 3 пагона вибирають середню частину. Bepxiвку i nepші два-три вічка відрізають. Лоза краще зберігається цілою, не нарізаною на черенки. Ще потрібно знати важливу деталь — протягом зберігання у лозі відбуваються процеси окислення (лоза «живе»). Чим вища температура зберігання, тим швидше відбувається окислення. У зв’язку з цим лоза слабшає i и термін зберігання скорочується. Найліпше зберігати и при температурі 2-4°С. Потрібно постійно стежити за її вологістю. При низькій вологості лоза пересихає, при високій — укривається пліснявою, від чого бруньки випрівають.

  Висаджують черенки навесні. При цьому потрібно стежити за погодними умовами. Підготовлений черенок, висаджений у холодну землю, навряд чи укоріниться. Посадите пізніше – тут вас очікує дві неприємності; перша — черенок зберігається довший термін, а якщо i при високій температурі, то він набагато слабший; друга — черенок укоріняється i виросте, але навряд чи у нього визріє лоза.

Школка і виноградар

Василь Евдокимович серед своїх однорічних саджанців в липні 2013 року

Коли ви нарешті дістанете виноградну лозу зi схованки – наріжте че¬ренки. Їx довжина має бути 30-35 см, зазвичай iз трьома-чотирма вічками. Нижню частину обрізають нижче вічка на 2-3 мм. 3 протилежного боку вічка має бути вусик або залишок ніжки від грона винограду. Верхню частину черенка обрізуємо вище вічка на 2-3 см. Після цього черенки необхідно вимочувати 1-3 дні в залежності від їх вологості після зберігання, У розчин для вимочування потрібно додати біологічно активні речовини, а також стимулятори коренеутворення. Наприклад, квітковий мед, гетероауксин, гумат натрію та інші.

Після вимочування проводять кільчування. Що це таке? Виноградарі давно звернули увагу на те, що у посадженого в тепле місце черенка че¬рез 2-3 дні розпускається брунька. Для утворення кореня потрібен більш тривалий час – два-три тижні. Через це передчасно проросла брунька i засихає. Отже, кільчування — штучно створені умови, які затримують проростання бруньки i стимулюють ріст коренів. У зоні коренеутворення тем¬пература повинна бути вищою на 10-12°С, ніж у зоні проростання бруньки, i становити 25-27°С.

Методів кільчування дуже багато. Тут вашій фантазії немає меж. Чого тільки не придумали виноградарі від примітивних: над батареєю опалення чи в ямі поставленою вниз брунькою, щоб затримати ріст до спеціальних кільчувачів з підігрівом i терморегулятором. Окрім відповідної температури, для утворен¬ня коренів потрібні ще волога i кисень. Для цього найкраще підходить пропарена i у подальшому пошарово зволожувана тирса. Кільчування триває у середньому два тижні, після чого черенки необхідно висадити у грунт. За цей час на нижній частині черенка тріскається кора i з’являються корінець. Тримати черенки у кільчувачі довго не варто, бо чим більші виростуть корінці, тим більше вони виламаються. Якщо при перевірці черенків ви виявили, що корінці не з’явилися, це означає, що температура була низькою i черен¬ки потрібно потримати ще довше.
Посаджені в холодну землю че¬ренки вкорінюються дуже погано. Ось тут вам i знадобиться ваш довгостроковий прогноз. На півдні че¬ренки висаджують у землю повністю, щоб брунька, яка почне проростати, не підсмалилася під південним сонцем. У північних регіонах України черенки висаджують у зем¬лю неглибоко, на 10-15 см. Так п’ятка черенка краще прогрівається i корінь краще розвивається. Але при такому садінні навіть у нашій місцевості, на Полтавщині, коли у травні може бути досить спекотна погода, молоденька брунька може підсмалитися від сонця. У такому випадку верхню бруньку необх!дно на деякий час, доки вона не загартується, прикрити ковпачком, скрученим із аркуша паперу. Але як¬що при садінні черенків погода хмарна, днів 4-5 прикривати молоденьку бруньку не потрібно.

Протягом вегетації шкілку слід регулярно поливати, підживлювати до середини літа калійними, азотними i фосфорними добривами. Але є певні нюанси: у другій половині літа азотні добрива не вносять, бо вони стимулюють ріст пагона, але затри¬мують визрівання лози.

Щоб виростити добрий саджа¬нець, на школці необхідно зробити тимчасову шпалеру (поставити опо¬ри i натягти дріт, до якого можна підв’язувати молоді пагони. Потрібно та¬кож протягом літа проводити зелені операції: виламувати зайві пагони, залишивши один найкращий, видаляти пасинки, наприкінці літа провести че¬канку (обрізати верхівку пагона).

При несприятливих погодних умовах школку часто уражають грибкові хвороби, через це потрібно своєчасно проводити обприскування фунгіцидами. А при ураженні кліщами обробляти акарицидами.

Викопують саджанці після опадання листя. I якщо на зиму не саджають, то зберігають до весни у вологому річковому піску при температурі +2-4°C. Коли виноград саджають на зиму, викопують на почат¬ку жовтня, але листя відразу ж o6piзають, якщо воно ще не опало. Гарним вважається саджанець, у якого товщина приросту не менша 4-5 мм. А добре визріла лоза має бути довжиною не менше 15-20 см i мати не менше 3-4 коренів, розташованих рівномірно по колу.
Так вирощую саджанці я, але це не означає, що так їх вирощують усі. У кожного є свій перевірений рока¬ми метод, до якого він звик. Можливо, у когось виходить краще, то нехай поділиться досвідом.

Бажаю вам успіху у цій нелегкій справі.
3 повагою — виноградар-аматор
Василь ЯКУШЕНКО.
с. Мачухи, вул. Лесі Українки, 1,
Полтавський район,
Полтавська обл. 38754.
Тел. (0532) 64-42-75,
моб.+38 (050)1972450.

Школку Василя Евдокимовича перед викопуванням саджанців можна подивитися у цьому видео.

Share Button
Запись опубликована в рубрике Саженцы винограда с метками , , , . Добавьте в закладки постоянную ссылку.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Лимит времени истёк. Пожалуйста, перезагрузите CAPTCHA.